Бангладеш — невелика південноазійська держава, яка вражає своїми контрастами. На території площею всього 147 630 км² (приблизно одна десята Аляски) живе 167 мільйонів людей! За кількістю населення країна посідає 8-ме місце у світі. Тут тропічна природа співіснує з густонаселеними мегаполісами, а стародавні традиції — із сучасними досягненнями.
Країна тисячі річок і зелених лісів
Водне серце Південної Азії. Через Бангладеш протікає близько 250 річок, серед яких — Ганг, Брахмапутра і Мегна. Вони формують найбільшу річкову дельту у світі площею 59 000 км². У 2019 році Верховний суд країни визнав усі річки живими істотами, надавши їм юридичне право на життя — унікальний екологічний прецедент.
Сундарбанс — королівство мангрових лісів. На півдні простягається найбільший мангровий ліс планети (140 000 гектарів) — об’єкт ЮНЕСКО. Тут мешкають рідкісні дельфіни Гангу, естуаріальні крокодили, пітони, сотні видів птахів і, звісно, королівський бенгальський тигр — національний символ країни. На жаль, їх залишилося лише близько 114 особин, тоді як у 2004 році їх було понад 450.
Пляжний рекорд. У Бангладеш розташований третій за довжиною пляж у світі — Кокс-Базар. Його безперервна піщана берегова лінія простягається на 120 км, поступаючись лише узбережжям Бразилії та Австралії.
Столиця крайнощів — Дакка
Дакка — одне з найбільш динамічних і населених міст планети. У мегаполісі мешкає понад 20 мільйонів людей, а щільність населення сягає 23 000 осіб на км².
Для порівняння: це якби на кожному футбольному полі жило понад 1600 людей!
Місто — справжній мікрокосм Бангладеш: шумне, яскраве, контрастне, де старовинні мечеті стоять поруч із сучасними хмарочосами.
Культурна спадщина і духовні символи
Три скарби ЮНЕСКО. Бангладеш має три об’єкти світової спадщини:
- Сундарбанс — це найбільший мангровий ліс у світі.
- Багерхат — середньовічне мусульманське місто з мечеттю Шат Гумбудж («60 куполів»),
- Сомапур Махавіхара — буддистський монастир VIII століття, найбільший у Гімалайському регіоні.
Біла лілія — квітка душевної чистоти. Національний символ — водяна лілія шопла. Вона розквітає у каламутній воді, залишаючись ідеально білою — тому вважається образом духовної чистоти та відродження.
Два гімни — один автор. Автором національного гімну Бангладеш став Рабіндранат Тагор, який написав також гімн Індії — унікальний випадок в історії.
Рекорди, досягнення й видатні постатіСпівочий рекорд.
26 березня 2014 року 254 537 людей одночасно заспівали національний гімн, встановивши світовий рекорд.
Живий ланцюг за демократію. У 2004 році 5 мільйонів бангладешців утворили живий ланцюг довжиною 1050 км, вимагаючи чесних виборів — одна з наймасовіших мирних акцій в історії.
Найвищий чоловік світу. Уродженець країни Парамаунд Чандра Бармен (2,51 м) у 1991 році став найвищою людиною планети.
Бангладеш — батьківщина YouTube. Один із співзасновників платформи, Джавед Карім, народився тут. Також країна дала світові Мухаммада Юнуса (Нобелівський лауреат за концепцію мікрокредитування) і Салмана Хана, засновника Khan Academy.
Традиції, кухня та повсякденне життя
Національна страва. Гастрономічна гордість країни — карі з риби хілса, різновиду оселедця, який готується під час сезону дощів. Його міграцію святкують під час фестивалю Jashon-e-Ilsha.
Рикші — візитівка міст. Триколісні візки, прикрашені яскравими малюнками, — не лише транспорт, а й елемент мистецтва. У Дакці їх налічується понад пів мільйона.
Кабадді — спорт без меж. Національний вид спорту нагадує суміш квача й боротьби. Це гра на виживання, де потрібні швидкість, сила й стратегія. Хоча сучасна молодь віддає перевагу крикету та футболу, кабадді залишається символом народної енергії.
Кліматичні виклики і людська стійкість
Життя на межі води. Бангладеш — одна з найвразливіших країн світу до змін клімату: 80% території — заплави, і більшість земель лежить нижче 1 метра над рівнем моря. У 2020 році під час мусонів під водою опинилася третина країни.
Парадокс худорлявості. Середній індекс маси тіла тут один із найнижчих у світі — 20,5 у жінок і 20,4 у чоловіків. Лише 2% населення має надлишкову вагу, але понад 9 мільйонів дітей страждають від недоїдання.
Історія: молода держава з давньою душею
Хоча територія Бангладеш має тисячолітню історію, незалежність країна здобула лише у 1971 році. До цього вона була частиною Британської Індії, а потім — Східним Пакистаном. Після кривавого геноциду 1971 року країна перемогла у війні за незалежність, яку святкують 16 грудня.
Саме завдяки мовному руху 1952 року, коли бенгальці боролися за визнання своєї мови, 21 лютого став Міжнародним днем рідної мови у всьому світі — за ініціативою Бангладеш.
Бангладеш – це країна парадоксів, де бідність співіснує з багатою культурою, де природні катастрофи чергуються з неймовірною життєстійкістю людей, а давні традиції вплітаються у ритм сучасності. Це країна, яка заслуговує значно більшої уваги, ніж отримує від світової спільноти.
