Червона планета: 20 захоплюючих фактів про Марс, які вас здивують
Марс вже століттями будить людську уяву. Ця таємнича червона планета, четверта від Сонця, постійно дивує нас своїми контрастами. Тут височать найвищі гори Сонячної системи, а пилові бурі охоплюють усю планету. Марс водночас схожий на Землю і разюче відмінний від неї. Готові до подорожі найближчого космічного сусіда людства? Тоді пристебніться — ми вирушаємо!
Марс та Земля: несподівані схожості
Доба майже як на Землі
Якби ви опинилися на Марсі, ваш внутрішній годинник майже не збився б. Марсіанська доба триває 24 години 39 хвилин і 35 секунд — лише на 40 хвилин довше земної. Додаткові 40 хвилин щодня — приємна надбавка для мрійників, які планують колонізацію Червоної планети!
Рік у 687 земних днів
Марсіанський рік, втім, суттєво довший за наш — 687 земних днів, або приблизно 1,88 земних років. Це означає, що якби ви святкували день народження на Марсі, то чекали б на свято майже вдвічі довше. З іншого боку, 30-річні на Марсі насправді були б лише підлітками за марсіанським літочисленням!
Пори року і нахил осі
Марс нахилений під кутом 25 градусів (проти 23,5 градусів у Землі), тому там є пори року, схожі на наші. Правда, через витягнуту орбіту марсіанські сезони неоднакові за тривалістю в різних півкулях — одна зима може тривати значно довше за іншу.
Полярні шапки-близнюки
Марс і Земля — єдині відомі планети із полярними льодовими шапками. Північна шапка Марса сягає до 2 миль у глибину і покриває площу більшу за штат Техас. У південній шапці стільки води, що якби вона розтанула, то покрила б всю поверхню планети океаном глибиною 11 метрів.
Площа суші як у Землі
Хоча діаметр Марса удвічі менший за земний (6779 км проти 12 742 км), площа його суші приблизно дорівнює площі всієї суші Землі. Секрет простий: дві третини нашої планети вкриті океанами, а на Марсі води практично немає. Простору для майбутніх колоній — хоч відбавляй!
Гігантські гори та каньйони
Олімп Монс — чемпіон Сонячної системи
На Марсі знаходиться Олімп Монс — найвищий вулкан і друга за висотою гора Сонячної системи. Його висота сягає 22 кілометрів, що втричі вище за Еверест! Основа вулкана розкинулася на понад 600 кілометрів. Але ось парадокс: якби ви стояли на вершині, то не змогли б побачити всю гору через викривлення планети. Середній нахил схилів становить лише 5 градусів, тож це радше величезний пологий пагорб, ніж гостра вершина.
Валлес Марінеріс — шрам на обличчі планети
Марсіанський каньйон Валлес Марінеріс простягається на 4000 кілометрів — це утричі довший за Великий каньйон Землі і вчетверо глибше. Глибина каньйону сягає 7 кілометрів, а ширина — до 200 кілометрів. Дивлячись на топографічну карту Марса, цей каньйон нагадує гігантський шрам, що розтинає всю планету.
Басейн Еллада — слід стародавньої катастрофи
Басейн Еллада утворився внаслідок удару гігантського астероїда близько 4 мільярдів років тому. Ця рівнина, за розміром подібна до Карибського моря, є найбільшим видимим ударним басейном Сонячної системи. Вчені вважають, що північна півкуля Марса також постраждала від величезного удару — метеорита розміром з Плутон.
Марсіанська атмосфера та клімат
Червоний колір — це іржа
Характерний червонуватий відтінок Марса зумовлений оксидом заліза, тобто іржею. Поверхня планети поступово іржавіла мільйони років, коли залізо реагувало з киснем. Цікаво, що цей червоний шар дуже тонкий — навіть у найтовщих місцях він не перевищує 2 метрів.
Надтонка атмосфера
Щоб відчути тиск, подібний до марсіанського, на Землі потрібно піднятися на висоту 36 500 метрів. Атмосфера Марса на 96% складається з вуглекислого газу, тому дихати там неможливо навіть теоретично. Через таку розріджену атмосферу рідка вода не може існувати на поверхні — вона миттєво випаровується.
Пилові бурі планетарного масштабу
Марс регулярно влаштовує найбільші пилові бурі Сонячної системи. Іноді вони охоплюють всю планету і тривають місяцями. Швидкість вітру може досягати 400 км/год. У 2018 році така буря заблокувала сонце на чотири місяці і призвела до завершення місії ровера Opportunity, який втратив живлення.
Екстремальні температури
Середня температура на Марсі становить мінус 63°C. Проте діапазон коливань вражає: від мінус 143°C на полюсах узимку до плюс 35°C на екваторі влітку. Літні температури цілком придатні для пікніка, але нічні морози швидко б вас отямили.
Блакитні світанки
Через розріджену атмосферу світанки та заходи на Марсі мають блакитний колір — навпаки земним оранжево-червоним. А Сонце виглядає приблизно вдвічі меншим, ніж з Землі, адже Марс розташований на відстані 228 мільйонів кілометрів від нашої зірки.
Гравітація та фізика
Втричі легше!
Гравітація на Марсі на 62% слабша за земну. Якщо ви важите 100 кг на Землі, то на Марсі — лише 38 кг. М’яч, кинутий угору, падатиме значно повільніше. Саме слабка гравітація дозволила виникнути таким гігантським структурам, як Олімп Монс — на Землі вони б обвалилися під власною вагою.
Нестабільний нахил
На відміну від Землі, Марс не має великого супутника, який би стабілізував його обертання. Тому протягом мільйонів років нахил осі Марса змінювався від 13 до 40 градусів. Це означає, що клімат планети зазнавав драматичних змін у геологічному минулому.
Супутники-крихітки
Фобос і Деймос — страх та жах
У Марса два супутники: Фобос (22 км у діаметрі) і Деймос (12 км). Їхні імена перекладаються як “страх” і “жах” — на честь богів-близнюків, що супроводжували Ареса в битви. Вони мають неправильну форму і, ймовірно, є захопленими астероїдами.
Фобос приречений
Трагічна доля чекає на Фобос — через 7 мільйонів років його зруйнує гравітація Марса, і він впаде на поверхню планети. А от з Деймоса можна було б утекти одним стрибком — швидкість втечі становить лише 5,2 м/с!
Сонячні затемнення на Марсі
Ровери NASA зафіксували сонячні затемнення, коли Фобос проходив перед Сонцем. Через невеликий розмір супутника затемнення часткові, але все одно видовищні — освітлення помітно слабшає.
Дослідження та місії
36% успіху
З понад 50 спроб відправити космічні апарати до Марса лише 18 досягли успіху — це близько 36% успішності. Решта або не стартували, або промахнулися повз орбіту, розбилися чи втратили зв’язок. Перша успішна місія — Mariner 4 у 1965 році.
Метрична катастрофа
У 1999 році NASA втратила орбітальний апарат Mars Climate Orbiter через прикру помилку: одна команда використовувала метричну систему, інша — англійську. Апарат опинився на 100 км ближче до поверхні, ніж потрібно, і згорів в атмосфері. Ціна помилки — 125 мільйонів доларів.
Ровер-довгожитель
Ровер Opportunity, який приземлився 2004 року з плановою місією тривалістю 91 день, працював понад 14 років і подолав більше 45 кілометрів! Він зупинився лише через глобальну пилову бурю 2018 року.
Пам’ять про 11 вересня
На роверах Spirit і Opportunity встановлені фрагменти алюмінію зі зруйнованих веж Всесвітнього торгового центру — як данина пам’яті жертвам терактів.
Марс залишається однією з найбільших загадок нашої Сонячної системи. З кожною новою місією ми дізнаємося більше про цю дивовижну планету, яка колись мала океани, а тепер є холодною пустелею. Хто знає, можливо, вже наші діти чи онуки ступлять на червоний пісок Марса і почнуть новий розділ людської історії під блакитними марсіанськими світанками.
