Гранат: користь і шкода для здоров’я

0 24 8 хвилин читання

Гранат — це не просто смачний фрукт з яскравими червоними зернами, а справжня скарбниця корисних речовин, які здатні покращити роботу серцево-судинної системи, знизити ризик розвитку хронічних захворювань та підтримати здоров’я на клітинному рівні. У цій статті ми детально розглянемо науково доведені властивості граната, його вплив на організм, а також важливі застереження щодо вживання.

Що таке гранат та де його вирощують

Гранат (Punica granatum) — це плодова культура родини дербенникових, яка культивується людством вже понад 5000 років. Вважається, що гранат походить з Персії та північних регіонів Індії, а сьогодні його активно вирощують у країнах Середземномор’я, Західної Азії, Афганістані та Каліфорнії. Цей фрукт є одним з п’яти найдавніших культивованих плодів поряд з оливками, виноградом, фініками та інжиром. Гранат являє собою кулясту червону ягоду діаметром від 5 до 12 см з товстою неїстівною шкіркою та сотнями їстівних зерен-арилів всередині, кожне з яких оточене соковитою червоною м’якоттю.

Хімічний склад та поживна цінність

Гранат заслужено вважається одним з найбільш поживних фруктів завдяки унікальному поєднанню вітамінів, мінералів та біологічно активних речовин. Одна чашка зерен граната (приблизно 174 г) містить лише 144 калорії, але забезпечує організм значною кількістю важливих нутрієнтів.

Вітамінний склад граната вражає своєю різноманітністю: Вітамін C становить близько 30% від денної потреби, що робить гранат потужним захисником імунної системи. Вітамін K присутній у кількості 36% від рекомендованої денної норми та відіграє ключову роль у згортанні крові та здоров’ї кісток. Фолієва кислота (вітамін B9) представлена на рівні 16% денної норми, що особливо важливо для вагітних жінок. Також гранат містить вітаміни B5 (пантотенова кислота), B1 (тіамін), B6 (піридоксин) та невеликі кількості вітамінів A та E.

Мінеральний профіль граната не менш цінний: Калій (12% денної норми) підтримує здоров’я серця та нервової системи. Мідь забезпечує понад 10% денної потреби та бере участь у виробленні червоних кров’яних тілець. Марганець, фосфор, магній, цинк та залізо присутні у помірних кількостях, що робить гранат універсальним джерелом мінералів.

Особлива цінність граната полягає у його фітохімічних сполуках: Пунікалагіни — це надпотужні еллагітаніни, антиоксидантна активність яких утричі перевищує показники червоного вина та зеленого чаю. Пунікова кислота, що міститься в олії насіння граната, є основною жирною кислотою з вираженими біологічними ефектами. Антоціани та антоксантини — рослинні пігменти, що надають гранату характерного червоного кольору та сприяють здоров’ю серця. Згідно з дослідженнями, одна чашка граната містить понад 1240 мг поліфенолів, що робить його одним з найпотужніших природних антиоксидантів.

Корисні властивості для здоров’я

Захист серцево-судинної системи є одним з найбільш досліджених ефектів граната. Численні клінічні дослідження підтверджують, що регулярне вживання гранатового соку протягом 2 місяців знижує систолічний та діастолічний артеріальний тиск у людей з гіпертензією. Метаналіз 2024 року показав статистично значуще зниження артеріального тиску при споживанні граната. Один з експериментів виявив, що споживання гранатового соку протягом року призвело до 30% зменшення товщини інтими-медії сонної артерії, що є маркером атеросклерозу. Гранат перешкоджає окисленню ліпопротеїнів низької щільності (“поганого” холестерину), запобігає утворенню атеросклеротичних бляшок та знижує ризик серцево-судинних захворювань.

Потужна антиоксидантна дія граната зумовлена високим вмістом поліфенолів, які захищають клітини від пошкодження вільними радикалами. Дослідження 2022 року продемонструвало, що щоденне вживання екстракту граната протягом кількох тижнів зменшує появу глибоких зморшок, покращує склад шкірної мікробіоти та знижує продукцію шкірного жиру. Антиоксиданти граната також запобігають окислювальному стресу — процесу, що лежить в основі багатьох хронічних захворювань, включаючи діабет, серцеві хвороби та онкологічні патології.

Протизапальні властивості граната опосередковані передусім пунікалагінами. Хронічне запалення є рушійною силою таких серйозних захворювань, як рак, цукровий діабет 2 типу, хвороба Альцгеймера та ожиріння. Дослідження на тваринних моделях показали, що сполуки граната значно знижують запальну активність у травному тракті, а також пригнічують запалення при раку молочної залози та товстої кишки. Згідно з даними, опублікованими у PMC, 50 мг/л екстракту граната пригнічує експресію TNF-α на 79%, що є важливим протизапальним ефектом.

Потенційна протиракова активність граната стала предметом інтенсивних досліджень. Лабораторні експерименти виявили, що екстракт плодів граната пригнічує кілька сигнальних шляхів, включаючи MAPK, PI3K/Akt та NFκB, які беруть участь у розвитку раку легень. У мишей, яким імплантували клітини раку, спостерігалася затримка появи пухлин на 4 дні (з 15 до 19 днів) та значне зменшення розміру пухлин після лікування екстрактом граната. Дослідження UCLA показало, що у чоловіків після первинного лікування раку простати гранатовий сік уповільнював зростання ракових клітин та знижував рівень простат-специфічного антигену (PSA). Проте важливо наголосити, що більшість досліджень проведено in vitro або на тваринах, тому необхідні додаткові клінічні випробування на людях.

Покращення когнітивних функцій та пам’яті є ще однією перевагою граната. Систематичний огляд 2023 року встановив, що щоденне споживання гранатів покращує когнітивні функції у здорових людей та знижує ймовірність когнітивних порушень. Дослідження, проведене з контрольною групою плацебо, продемонструвало, що фітонутрієнти з гранатового соку зменшують окислювальний стрес у мозку та покращують як короткочасну, так і довгострокову пам’ять у осіб середнього та похилого віку. Уролітини — метаболіти еллагітанінів граната, що утворюються кишковою мікробіотою — здатні уповільнювати прогресування хвороби Альцгеймера та Паркінсона шляхом підвищення виживаності клітин мозку.

Підвищення фізичної витривалості також пов’язане зі споживанням граната. Дослідження за участю 19 спортсменів показало, що прийом 1 г екстракту граната за 30 хвилин до тренування покращує кровотік, затримує настання втоми та підвищує ефективність фізичних вправ. Цей ефект зумовлений високим вмістом дієтарних нітратів у гранаті, які сприяють синтезу оксиду азоту в організмі.

Застосування при різних захворюваннях

При цукровому діабеті 2 типу гранат може надавати помітну користь, хоча і потребує обережності через високий вміст цукрів. Дослідження показало, що споживання близько 200 мл гранатового соку протягом 6 тижнів знижує артеріальний тиск у людей з діабетом 2 типу. Інше дослідження виявило, що олія насіння граната зменшує рівень глюкози натще у діабетиків. Метаналіз 2024 року підтвердив, що гранат знижує рівень глюкози в крові, хоча цей ефект є помірним. Важливо консультуватися з лікарем перед регулярним вживанням граната при діабеті.

Для здоров’я нирок та сечовидільної системи гранат також може бути корисним. Сполуки, що містяться в зернах та соці граната, можуть перешкоджати утворенню ниркових каменів. Гранат містить дієтарні фітостероли, які знижують рівні кальцію, оксалатів та фосфатів у крові — речовин, що спричиняють утворення каменів. Крім того, екстракт граната захищає ниркову тканину від пошкоджень, викликаних обструкцією сечоводу.

При захворюваннях травної системи гранат проявляє пребіотичні властивості, підтримуючи здорову кишкову мікробіоту. Дослідження UCLA 2017 року на мишах показало, що споживання екстракту граната запобігає розвитку запального захворювання кишечника. Високий вміст клітковини (7 г на чашку зерен) сприяє регулярній роботі кишечника та може знижувати ризик раку товстої кишки.

Для здоров’я жінок гранат особливо цінний завдяки високому вмісту фолієвої кислоти, яка є критично важливою під час вагітності для запобігання дефектам нервової трубки плода. Одне плацебо-контрольоване дослідження за участю 99 вагітних жінок з внутрішньоутробною затримкою росту показало, що споживання гранатового соку не збільшувало об’єм мозку плода, але знижувало ризик пошкодження мозку.

Протипоказання та можлива шкода

Незважаючи на численні переваги, гранат може спричиняти небажані ефекти та має певні протипоказання, про які важливо знати.

Алергічні реакції на гранат, хоча і рідкісні, можуть бути серйозними. Систематичний огляд клінічних досліджень виявив, що найбільш значущим побічним ефектом у повідомленнях про окремі випадки була саме алергічна реакція. Симптоми можуть включати свербіж, набряк, подразнення в горлі, утруднене дихання, кропив’янку та у важких випадках — анафілактичний шок. В одному задокументованому випадку у пацієнтки протягом 10 хвилин після вживання граната розвинулися набряк вух, почервоніння шкіри та свербіж. Виявилося, що вона також мала алергію на яблука та пилок берези. Люди з схильністю до рослинних алергій повинні бути особливо обережними.

Лікарські взаємодії є важливим фактором безпеки при вживанні граната. Гранат впливає на активність кількох ферментів цитохрому P450 (особливо CYP3A4, CYP2C9, CYP2D6), які метаболізують багато ліків. Це може призводити до підвищення або зниження концентрації препаратів у крові. Зокрема, гранат може взаємодіяти з антикоагулянтами (варфарин), статинами (аторвастатин, розувастатин, флувастатин), антигіпертензивними засобами, карбамазепіном (Тегретол), інгібіторами протонної помпи (омепразол) та іншими препаратами. При прийомі будь-яких медикаментів необхідно проконсультуватися з лікарем перед регулярним споживанням граната або гранатового соку.

Вплив на артеріальний тиск може бути проблемним для людей з гіпотонією. Оскільки гранат знижує артеріальний тиск, його вживання особами з низьким тиском може призвести до надмірного зниження показників, що викликає запаморочення та слабкість. Також важливо припинити вживання граната щонайменше за 2 тижні до запланованої хірургічної операції, оскільки він може впливати на контроль артеріального тиску під час та після процедури.

Проблеми з травленням можуть виникати при надмірному споживанні граната. Систематичний огляд виявив, що найпоширенішими побічними ефектами були саме гастроінтестинальні проблеми, включаючи нудоту, блювання, біль у животі та діарею. Високий вміст клітковини у насінні може спричиняти здуття, гази або навіть закреп, особливо у людей з чутливою травною системою. У осіб з хронічними запорами надмірне споживання насіння граната може збільшити ризик кишкової непрохідності.

Обережність під час вагітності та грудного вигодовування: Хоча гранатовий фрукт та сік вважаються безпечними під час вагітності, надійної інформації про безпеку екстрактів граната недостатньо. Вагітним та жінкам, що годують груддю, рекомендується обмежитися свіжим фруктом або соком та уникати концентрованих екстрактів без консультації з лікарем.

Токсичність коренів, стебел та шкірки: Важливо знати, що корені, стебла та шкірка граната містять токсичні хімічні речовини і можуть бути небезпечними при вживанні у великих кількостях. Їстівними є лише зерна (арили) з їх соковитою оболонкою.

Ризики для людей з порушеннями функції нирок: Високий вміст калію в гранатах може бути проблемним для осіб з порушеною функцією нирок, оскільки нирки можуть мати труднощі з фільтрацією надлишкового калію з крові, що призводить до гіперкаліємії.