Меркурій — це планета контрастів і рекордів. Найближча до Сонця, найменша з усіх планет, найшвидша на своїй орбіті — і водночас одна з найменш вивчених. Протягом 2200 років люди спостерігають за цим небесним тілом, але досі воно залишається повним несподіванок. Готові дізнатися про планету, де день триває довше за рік, а температура коливається на понад 600 градусів?
Античні таємниці та сучасні відкриття
Меркурій був одним із п’яти світил, відомих стародавнім цивілізаціям. Шумери згадували про нього ще в ІІ тисячолітті до нашої ери, а вавилоняни називали планету “Набу” — на честь бога-посланця. Цікаво, що грецькі астрономи спочатку вважали його двома різними об’єктами: Аполлоном удень і Гермесом увечері.
Перше офіційне спостереження Меркурія зафіксував грецький астроном Тімохаріс у 265 році до нашої ери. А телескопічні дослідження розпочалися лише в 1631 році, коли П’єр Гассенді спостерігав транзит планети по диску Сонця, передбачений Йоганном Кеплером.
Найбільш вражаючим є те, що лише два космічні апарати відвідували Меркурій: “Маринер-10” у 1974-1975 роках і “Месенджер” у 2011-2015 роках. Зараз до планети прямує місія “БепіКоломбо”, яка досягне мети у 2025 році.
Рекорди розмірів і швидкості
Меркурій — найменша планета Сонячної системи з діаметром 4879 кілометрів. Це менше навіть за супутники Юпітера Ганімед і супутник Сатурна Титан! Проте не варто недооцінювати цю крихітку.
Планета складається на 70% з металу і лише на 30% із силікатних порід, що робить її другою за щільністю в Сонячній системі — 5,427 грама на кубічний сантиметр. Поступається вона лише Землі з її 5,515 грама на кубічний сантиметр.
Меркурій також тримає рекорд швидкості: він мчить по орбіті зі швидкістю 170 кілометрів на секунду! Це дозволяє йому обертатися навколо Сонця всього за 88 земних днів. Якби ви жили на Меркурії, то мали б лише 3 місяці на виконання новорічних обіцянок.
Температурні крайнощі
Попри близькість до Сонця, Меркурій — лише друга за температурою планета після Венери. Удень температура досягає 450°C, а сонячне випромінювання тут у 7 разів потужніше земного.
Але ось справжня загадка: уночі температура падає до мінус 184°C! Таких температурних коливань — понад 600 градусів — немає більше ніде в Сонячній системі. Причина полягає в тому, що Меркурій практично позбавлений атмосфери, яка могла б утримувати тепло.
Найдивовижніше те, що на полюсах планети існує водяний лід! У глибоких кратерах, куди ніколи не потрапляє сонячне світло, температура залишається нижче мінус 171°C, що дозволяє воді зберігатися у твердому стані мільярди років.
Дивовижні дні та ночі
На Меркурії панує найзахопливіший режим дня та ночі в Сонячній системі. Планета обертається навколо своєї осі за 58,6 земних днів, але через резонанс орбітального руху один сонячний день (від сходу до сходу Сонця) триває 176 земних днів — це два місцевих роки!
Якби ви стояли на поверхні Меркурія, то побачили б неймовірну картину: Сонце сходить, сповільнюється при наближенні до зеніту, потім починає рухатися назад, знову зупиняється і лише тоді продовжує шлях до заходу. Цей ефект виникає через еліптичну орбіту планети та особливості її обертання.
Геологічні дива
Поверхня Меркурія нагадує місячну, але має унікальні особливості. Найвражаючішою є величезна структура — басейн Калоріс діаметром 1550 кілометрів. Це один з найбільших ударних кратерів у Сонячній системі, утворений метеоритом майже 4 мільярди років тому.
Удар був настільки потужним, що на протилежному боці планети утворилася дивна горбиста місцевість, яку астрономи так і назвали — “дивна територія”. Ударні хвилі пройшли крізь усю планету і деформували її поверхню з протилежного боку.
Меркурій також має унікальні “зморшки” — вузькі хребти завдовжки в сотні кілометрів. Вони утворилися під час охолодження і стискання планетного ядра, коли поверхня вже затверділа.
Магнетизм і атмосфера
Попри малі розміри, Меркурій має власне магнітне поле — правда, воно в 90 разів слабше земного. Це магнітне поле генерується рідким залізним ядром, яке займає близько 85% радіуса планети — найбільша частка серед усіх планет Сонячної системи.
Атмосфера Меркурія настільки розріджена, що її тиск становить менше 0,5 нанопаскалів. Вона складається з водню, гелію, кисню, натрію, кальцію та калію, які постійно втрачаються в космос під тиском сонячного вітру.
Гравітаційні особливості
Гравітація на Меркурії становить лише 38% від земної. Якщо ви важите 100 кілограмів на Землі, то на Меркурії ваша вага зменшиться до 38 кілограмів. Це означає, що ви зможете стрибати у 2,6 раза вище!
Слабка гравітація також пояснює, чому Меркурій не має супутників. Разом з Венерою це єдині планети Сонячної системи без природних супутників — сонячна гравітація просто “перехоплює” будь-які об’єкти, які могли б стати місяцями.
Спостереження з Землі
Через близькість до Сонця Меркурій завжди видно низько над горизонтом — або перед світанком, або після заходу. Максимальна кутова відстань від Сонця не перевищує 28 градусів, тому планету можна спостерігати лише у сутінках.
Транзити Меркурія по диску Сонця — рідкісні події, які відбуваються приблизно раз на 7 років через нахил орбіти планети на 7 градусів відносно площини земної орбіти.
Перспективи дослідження
Незважаючи на екстремальні умови, деякі вчені припускають можливість існування примітивних мікроорганізмів у льодовиках полярних кратерів. Хоча прямих доказів життя поки не знайдено, сама можливість надихає на подальші дослідження.
Колонізація Меркурія теоретично можлива, але вкрай складна через температурні крайнощі, відсутність атмосфери та слабку гравітацію. Єдиною перевагою була б практично необмежена сонячна енергія.
Меркурій залишається однією з найзагадковіших планет, і кожна нова місія відкриває щось несподіване. Ця маленька планета доводить, що в космосі розміри не завжди визначають важливість — іноді найцікавіші таємниці ховаються в найменших світах.
