Прополіс: доказана користь і шкода для здоров’я

Прополіс — один із найвідоміших продуктів бджільництва, якому народна медицина приписує майже універсальні цілющі властивості. Але що насправді каже наука про цей темно-коричневий «бджолиний клей»? У цій статті ми розібрали склад, доведені переваги, реальні протипоказання та практичні рекомендації щодо застосування прополісу — щоб ви могли приймати зважені рішення про його використання.

Що таке прополіс і чим він відомий

Прополіс — це продукт, про який в інтернеті та серед прихильників натуральної медицини говорять як про «природний антибіотик» і «імунний щит». Його рекламують від застуди, герпесу, виразки шлунка і навіть онкологічних захворювань. Прихильники здорового способу життя радять класти шматочок прополісу під язик при перших ознаках ГРВІ, а в аптеках він продається у вигляді спиртових настоянок, мазей, спреїв і капсул. Словом, репутація цього продукту бджільництва — надзвичайно висока, і вона не є абсолютно безпідставною.

Склад: що всередині бджолиного клею

Прополіс — це смолиста речовина, яку бджоли збирають з бруньок і кори дерев, змішуючи з власними ферментами, воском і пилком. Хімічний склад продукту варіюється залежно від географії збору, сезону та виду рослин, але загальна картина залишається відносно стабільною.

Основу прополісу складають смоли та бальзами — близько 50–60% від загальної маси. Вони містять поліфеноли, зокрема флавоноїди (кверцетин, кемпферол, апігенін) і фенольні кислоти (кавова, ферулова, п-кумарова). Саме ці сполуки визначають більшість біологічних ефектів прополісу. Ще приблизно 30% становлять воски та жирні кислоти, 10% — ефірні олії, що надають продукту характерний аромат. Решту складають різноманітні мікроелементи: залізо, цинк, мідь, марганець, а також вітаміни групи B, C і E.

Особливо цінним компонентом вважається CAPE (фенетиловий ефір кафеїнової кислоти) — речовина з вираженою протизапальною та потенційно протипухлинною активністю, яка активно вивчається у наукових дослідженнях. У прополісі, зібраному в помірних кліматичних зонах, вміст флавоноїдів може сягати 10–15%, тоді як у тропічних різновидах (наприклад, бразильському зеленому прополісі) основним активним компонентом є артепілін C.

Доведені корисні властивості та сфери застосування

Наукові дослідження підтвердили кілька ключових біологічних ефектів прополісу, хоча важливо розуміти, що більшість клінічних даних отримано з досліджень невеликого масштабу або на клітинних моделях.

Антимікробна дія — найкраще задокументований ефект. Дослідження показують, що спиртові екстракти прополісу пригнічують ріст широкого спектра бактерій, зокрема Staphylococcus aureus, Streptococcus mutans (головний збудник карієсу) та деяких штамів, стійких до антибіотиків. Механізм дії пов’язаний з порушенням цілісності клітинної мембрани бактерій. Огляд у журналі Evidence-Based Complementary and Alternative Medicine (2017) систематизував ці дані по 300+ дослідженнях.

Протизапальна активність обумовлена флавоноїдами і CAPE, які пригнічують синтез простагландинів та цитокінів — медіаторів запалення. В експериментальних моделях ефект є порівнянним з деякими нестероїдними протизапальними засобами, однак переносити ці дані безпосередньо на клінічну практику поки передчасно.

Противірусні властивості підтверджені щодо вірусу простого герпесу (HSV-1 і HSV-2), грипу та деяких інших вірусів. Клінічні дослідження показали, що місцеве застосування прополісного крему при герпесі скорочує час загоєння та зменшує інтенсивність симптомів порівняно з плацебо. Дослідження Vynograd et al. (2000, Phytomedicine) продемонструвало перевагу прополісного крему над ацикловіром за окремими показниками в одному клінічному випробуванні, що потребує підтвердження в ширших дослідженнях.

Антиоксидантний ефект. Флавоноїди прополісу нейтралізують вільні радикали, що теоретично може сповільнювати окислювальний стрес — один із ключових механізмів старіння та розвитку хронічних захворювань. ORAC-індекс (Oxygen Radical Absorbance Capacity — показник здатності поглинати кисневі радикали) у прополісу дуже високий, хоча клінічна значущість цього показника сама по собі залишається предметом наукової дискусії.

Стоматологічна користь — одна з найкраще задокументованих прикладних сфер. Полоскання з прополісом знижують індекс зубного нальоту та запалення ясен, а жувальні засоби з ним ефективно пригнічують S. mutans. Мета-аналіз Fernandez-Ferrer et al. (2017, Journal of Clinical and Experimental Dentistry) підтвердив клінічну значущість цього ефекту.

Прополіс для різних груп: жінки, чоловіки, діти

Для жінок прополіс цікавий насамперед у контексті гінекологічних застосувань. Кілька невеликих досліджень вивчали його ефективність при ендометріозі — зокрема, пілотне дослідження (Fertility and Sterility, 2003) показало підвищення частоти вагітності у жінок з ендометріозом при прийомі 500 мг прополісу двічі на день протягом 9 місяців. Втім, вибірка була невеликою (40 жінок), тому ці дані потребують підтвердження.

Чоловіки можуть бути зацікавлені в протизапальних властивостях прополісу при хронічному простатиті — деякі клінічні спостереження фіксують зменшення симптомів, хоча великих рандомізованих досліджень у цьому напрямі бракує. Антиоксидантний ефект потенційно корисний для якості сперматозоїдів — це підтверджується експериментальними даними на тваринних моделях.

Дітям прополіс дають переважно як засіб підтримки імунітету в сезон застуд. Дослідження Cohen et al. (2004, Archives of Pediatrics and Adolescent Medicine) на 430 дітях показало, що комбінований препарат на основі прополісу, ехінацеї та вітаміну C достовірно знижував частоту епізодів ГРВІ. Проте ризик розвитку алергії у дітей до 12 місяців підвищений, тому до цього віку прополіс не рекомендується.

Застосування при різних захворюваннях

При виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки прополіс вивчався у зв’язку з його активністю проти Helicobacter pylori — бактерії, відповідальної за більшість виразок. Лабораторні дані свідчать про здатність прополісних екстрактів пригнічувати цей мікроорганізм, зокрема, антибіотикорезистентні штами. Клінічні спостереження фіксують ерадикацію приблизно у 50% пацієнтів при прийомі прополісу протягом 30 днів, що є помірним, але статистично значущим результатом.

При цукровому діабеті 2 типу прополіс демонструє перспективні результати у контролі глікемії. Рандомізоване клінічне дослідження Zhao et al. (2016, Journal of Ethnopharmacology) на 66 пацієнтах показало зниження рівня HbA1c та глюкози натще після 8 тижнів прийому прополісного екстракту. Механізм пов’язаний з інгібуванням альфа-глюкозидази та покращенням чутливості до інсуліну.

В онкології прополіс є предметом активних досліджень, але виключно на рівні клітинних культур і тваринних моделей. CAPE та флавоноїди демонструють проапоптотичну активність щодо різних ракових клітин in vitro. Говорити про прополіс як про засіб лікування або профілактики раку у людей наразі немає жодних підстав — клінічних даних не існує.

Протипоказання та можлива шкода

Найсерйознішим ризиком прополісу є алергічні реакції. За різними оцінками, контактний алергічний дерматит на прополіс зустрічається у 1–6% населення, причому особи з алергією на бджолиний укус, мед або певні рослини (береза, тополя, хвойні) перебувають у групі підвищеного ризику. Описані випадки тяжких реакцій аж до анафілаксії. Тому перед першим застосуванням завжди рекомендується шкірний тест: нанести невелику кількість на внутрішній бік зап’ястя та почекати 24 години.

Прополіс не рекомендований вагітним і жінкам, що годують грудьми, через недостатність даних про безпечність. Дітям до 1 року також не рекомендується через ризик розвитку алергії. Людям із захворюваннями печінки слід бути обережними з тривалим прийомом спиртових екстрактів. Прополіс може взаємодіяти з антикоагулянтами (варфарин), посилюючи їхню дію, — це потенційно небезпечна комбінація, яку варто обговорити з лікарем.

Ще один недооцінений ризик — важкі метали. Прополіс здатний акумулювати забруднювачі з навколишнього середовища, тому продукт від недобросовісних виробників із екологічно несприятливих регіонів може містити підвищені концентрації свинцю або кадмію. Вибір сертифікованої продукції від перевірених пасічників суттєво знижує цей ризик.

Як вживати прополіс: дози та форми

Прополіс доступний у кількох формах, кожна з яких має своє призначення. Спиртова настоянка (10–30%) — найпоширеніша форма для внутрішнього і зовнішнього застосування. Для дорослих типова профілактична доза становить 10–20 крапель у невеликій кількості води 1–3 рази на день. Водний екстракт підходить для тих, хто уникає алкоголю, і для дітей старше 1 року. Мазь чи крем використовують для місцевого лікування ран, герпесу, запалень шкіри. Капсули з сухим екстрактом зручні для дозованого прийому — стандартна доза в дослідженнях зазвичай складала 300–500 мг на день.

Курс внутрішнього прийому, як правило, не перевищує 30 днів. Після цього рекомендується перерва мінімум на 2–4 тижні. Не варто приймати прополіс безперервно протягом кількох місяців без консультації з лікарем — дані про довгострокову безпечність обмежені. Найкраще приймати його під час або після їди, щоб зменшити подразнення слизової шлунка.

Як вибирати та зберігати прополіс

Якісний сирий прополіс має темно-коричневий або зеленуватий колір (залежно від регіону), характерний смоляно-медово-деревний аромат і тверде злегка крихке тіло при кімнатній температурі. При нагріванні він розм’якшується. Надто світлий або майже чорний однорідний продукт може свідчити про фальсифікацію або низьку якість. При купівлі готових препаратів звертайте увагу на наявність стандартизації за вмістом флавоноїдів або поліфенолів — це ознака серйозного виробника.

Зберігати сирий прополіс слід у темному прохолодному місці (до +20°C), загорнутим у фольгу або в скляному контейнері — так він зберігає властивості роками. Спиртові настоянки зберігаються при кімнатній температурі в темряві до 3–5 років. Водні екстракти та кремові форми — у холодильнику, не більше 1 року після відкриття.

Джерела

1. Anjum S.I. et al. Composition and functional properties of propolis (bee glue): A review. Saudi Journal of Biological Sciences, 2019.
2. Vynograd N., Vynograd I., Sosnowski Z. A comparative multi-centre study of the efficacy of propolis, acyclovir and placebo in the treatment of genital herpes. Phytomedicine, 2000.
3. Propolis and infertility: a pilot study. Fertility and Sterility, 2003.
4. Cohen H.A. et al. Effectiveness of an herbal preparation containing echinacea, propolis, and vitamin C in preventing respiratory tract infections in children. Archives of Pediatrics and Adolescent Medicine, 2004.
5. Zhao L. et al. Effects of propolis ethanol extract on blood glucose levels in type 2 diabetic patients: a randomized controlled trial. Journal of Ethnopharmacology, 2016.
6. Fernandez-Ferrer L. et al. Antibacterial effects of propolis in the management of oral infections: a systematic review. Journal of Clinical and Experimental Dentistry, 2017.
7. Pasupuleti V.R. et al. Honey, propolis, and royal jelly: a comprehensive review of their biological actions and health benefits. Oxidative Medicine and Cellular Longevity, 2017.
8. Bankova V. Recent trends and important developments in propolis research. Evidence-Based Complementary and Alternative Medicine, 2005.