У кожного є свій близнюк. І якщо ви думали, що Бермудський трикутник унікальний у своїй містичності, приготуйтеся познайомитися з його тихоокеанським братом — Морем Диявола. Ця ділянка океану біля берегів Японії протягом століть поглинає кораблі, літаки та сміливців, які намагаються розгадати її таємниці.
Географія та загальні відомості
Де знаходиться цей зловісний трикутник? Море Диявола розташоване в Тихому океані приблизно за 100 кілометрів на південь від Токіо, поблизу вулканічного острова Міяке. Трикутник утворюється між узбережжям Японії, островами Бонін та охоплює значну частину Філіппінського моря.
П’ять назв для однієї загрози. Японці називають це місце “Ма-но Умі” (水の魔), що дослівно перекладається як “води злих духів”. Китайці знають його як Трикутник Дракона, а західні дослідники охрестили його Тихоокеанським Бермудським трикутником. Формозький трикутник — ще одна назва цієї моторошної зони.
Один із дюжини. Згідно з дослідженнями паранормального експерта Івана Сандерсона, опублікованими в 1972 році, на Землі існує рівно 12 “злих вортексів” — зон з потужними магнітними аномаліями. П’ять розташовані на одній широті над екватором, п’ять — під екватором, а два інших — це Північний та Південний полюси. Море Диявола та Бермудський трикутник знаходяться на однаковій відстані від екватора, але з протилежних боків планети.
Що було відомо раніше: легенди та історичні свідчення
Китайські казки старші за нашу еру. Перші згадки про небезпечні води в цьому регіоні датуються приблизно 1000 роком до нашої ери. Давні китайські легенди розповідали про підводних драконів, які час від часу виринали, щоб перекинути кораблі та поглинути моряків.
Катастрофа Кублай-хана. У 1274 та 1281 роках монгольський імператор Кублай-хан намагався завоювати Японію, відправивши величезний флот через Море Диявола. Обидві спроби закінчилися провалом — понад 40 000 солдатів загинули лише під час першої спроби вторгнення. Японці вважали, що їх врятував “камікадзе” — божественний вітер, хоча насправді їх захистила сама природа зловісних вод.
Таємнича незнайомка з 1803 року. Японська легенда “Уцуро-буне” розповідає про дивну подію: рибалки знайшли порожній човен у формі коробки, схожий на курильницю для благовонь. Всередині була жінка з незвичайною зовнішністю, яка не говорила японською. Деякі дослідники вважають це першим задокументованим контактом з позаземною цивілізацією або міжвимірною істотою.
Офіційне визнання небезпеки. Задовго до того, як Море Диявола отримало свою славу, берегова охорона Йокогами офіційно класифікувала цю зону як небезпечну та рекомендувала уникати її за будь-яку ціну. Правда, через кілька десятиліть японський уряд почав заперечувати власні попередження — економічні інтереси виявилися сильнішими за турботу про безпеку.
Дев’ять кораблів за чотири роки. Між 1950 та 1954 роками в абсолютно спокійну погоду в цій зоні пропало дев’ять сучасних суден. Жодних сигналів лиха, жодних уламків — просто ідеально обладнані кораблі щезали з радарів.
П’ять військових кораблів за одну мить. У 1950-х роках Японія втратила п’ять військових суден у водах Моря Диявола. Разом з ними зникло понад 700 членів екіпажу. Це була найбільша морська загадка післявоєнної Японії.
Kaio Maru No. 5 — судно, що мало все пояснити. У 1952 році японський уряд вирішив розставити всі крапки над “і” та відправив дослідницьке судно Kaio Maru No. 5 з екіпажем із 31 особи (за іншими даними — 100 осіб) для вивчення аномалій регіону. Іронія долі: судно зникло в перший же день дослідження. Уламки знайшли лише через кілька тижнів — без жодного тіла чи рятувального плота.
Можлива пастка для Амелії Ергарт. Деякі дослідники припускають, що знаменита американська льотчиця Амелія Ергарт, яка зникла в 1937 році під час навколосвітнього перельоту, могла потрапити саме в Трикутник Дракона.
Що нового: міфи розвінчані, наука пояснює
Підводні вулкани — справжні вбивці. Сучасні дослідження виявили в регіоні Моря Диявола супермасивні підводні вулкани. Вони здатні вивергатися в будь-який момент, створюючи потужні хвилі навіть у ідеальну погоду. Саме вулканічна активність, ймовірно, потопила Kaio Maru No. 5.
Глибина як у космосі. Деякі ділянки Моря Диявола сягають глибини до 12 000 метрів — це майже як висота польоту пасажирського літака, тільки вниз. На таких глибинах тиск становить понад 1200 атмосфер.
Метанові бомби на дні океану. Вчені виявили величезні поклади метанових гідратів на морському дні в зоні Трикутника Дракона. Коли температура води піднімається вище 18°C, ці гідрати вибухають, перетворюючись на газ. Бульбашки метану порушують плавучість води, і корабель може миттєво піти на дно, не встигнувши подати сигнал лиха.
Природне мінне поле. Експерти порівнюють Море Диявола з величезним мінним полем, яке постійно само відновлюється. Метанові вибухи відбуваються непередбачувано, роблячи неможливим передбачення небезпеки.
Сейсмічна активність щодня. Регіон характеризується постійною сейсмічною активністю, яка може викликати цунамі та гігантські хвилі без попередження. Деформація морського дна відбувається безперервно.
Спростування урядової змови. Після публікації книги Чарльза Берліца “Трикутник Дракона” в 1974 році японська влада намагалася спростувати всі факти про небезпеку регіону. У 1975 році скептик Ларрі Куше опублікував книгу “Розгадка таємниці Бермудського трикутника”, де “випадково” забув згадати про зону небезпеки Йокогами. Пізніше з’явилися звинувачення, що уряд Японії профінансував написання цієї книги для захисту економічних інтересів.
Статистика не бреше. Незважаючи на спроби применшити небезпеку, статистичні дані показують: ймовірність зникнення або затоплення судна в Морі Диявола значно вища, ніж у будь-якій іншій точці світового океану, включаючи Бермудський трикутник.
Що залишається загадкою
Привид Таємничої Леді. Моряки досі розповідають про примарну жінку, яку бачать на палубах кораблів перед катастрофою. За легендою, вона з’являється в штормові ночі, море раптово затихає, а потім обрушується страшна буря. Очевидці стверджують, що жінка дивиться їм у вічі перед тим, як корабель йде на дно.
Магнітні аномалії без пояснень. Навіть після відкриття метанових покладів та вулканів, учені не можуть пояснити потужні магнітні аномалії в регіоні. Компаси божеволіють, електронне обладнання виходить з ладу без видимих причин.
Куди зникають тіла? Найбільша загадка: чому після катастроф ніколи не знаходять тіл загиблих? Навіть коли виявляють уламки суден, людські останки відсутні. Море Диявола не віддає своїх жертв.
Зона заборонена, але не закрита. Хоча японський уряд визнав зону небезпечною, жодних офіційних заборон на плавання там немає. Рибалки та моряки самі вирішують, чи ризикувати життям заради скорочення маршруту.
Море Диявола залишається одним з найзагадковіших місць на планеті — місцем, де наука зустрічається з містикою, а раціональні пояснення не можуть розвіяти всі страхи. Можливо, деякі таємниці океану ніколи не будуть розгадані повністю.
