Венера: цікаві факти про планету загадок та екстремальних рекордів

Венера – найближча до нас планета, яка водночас є найзагадковішою та найнебезпечнішою в Сонячній системі. Ця “сестра Землі” приховує під своїм хмарним покривалом справжнє пекло, де температура здатна розплавити свинець, а тиск роздавити будь-який земний об’єкт. Але саме ці екстремальні умови роблять Венеру однією з найцікавіших планет для вивчення.

Рекорди, які вражають

Венера на фоні Сонця

Венера тримає абсолютний рекорд за температурою в Сонячній системі – 462°C на поверхні. Це гарячіше за Меркурій, хоча Венера знаходиться на 48 мільйонів кілометрів далі від Сонця! Секрет криється в потужному парниковому ефекті: атмосфера планети на 93% складається з вуглекислого газу, який утримує тепло, як термос.

Атмосферний тиск на Венері у 92 рази перевищує земний – це еквівалентно тиску на глибині 1 кілометр під океаном. Саме тому на планеті немає кратерів діаметром менше 3 кілометрів: усі дрібні астероїди просто розсипаються в щільній атмосфері, не досягнувши поверхні.

Найдивовижніший рекорд Венери – її обертання. День на планеті триває довше року! Венера робить повний оберт навколо своєї осі за 243 земні доби, тоді як рік (оберт навколо Сонця) займає лише 225 днів. До того ж планета обертається у зворотному напрямку порівняно з іншими планетами.

Венера очима землян

Венера – єдина планета Сонячної системи, названа на честь жіночого божества. Римляни дали їй ім’я богині кохання та краси, а стародавні вавилоняни асоціювали її з богинею Іштар.

Завдяки своїй яскравості Венеру часто плутають з НЛО. Навіть президент США Джиммі Картер у 1969 році заявляв, що бачив НЛО, хоча пізніший аналіз показав, що це, ймовірно, була Венера. Під час Другої світової війни американський корабель USS Langley випустив 300 снарядів по “ворожому літаку”, який виявився Венерою.

Венера настільки яскрава, що її можна побачити навіть удень. Абрахам Лінкольн спостерігав за нею під час своєї другої інавгурації 4 березня 1865 року, коли люди почали показувати пальцем на яскравий об’єкт у денному небі.

Таємниці під хмарами

Хмари на Венері

Хмари Венери складаються переважно з сірчаної кислоти – речовини, яка їсть метал. Ці кислотні дощі випаровуються ще до того, як досягають поверхні через екстремальну температуру.

Вітри на Венері дивують своєю контрастністю: біля поверхні швидкість становить лише 6,5 км/год (повільніше за швидку ходьбу), тоді як на висоті хмар досягає 450 км/год – швидше за найпотужніші земні торнадо.

На планеті знаходиться понад 1600 великих вулканів діаметром понад 100 кілометрів. Це більше, ніж на будь-якій іншій планеті Сонячної системи. Загалом на Венері налічують сотні тисяч вулканів різних розмірів.

Дослідження іншого світу

Венера стала першою планетою, куди людство успішно відправило космічний апарат. У 1962 році американський зонд Mariner 2 пролетів повз планету на відстані близько 35 000 кілометрів, передавши перші наукові дані.

Радянський зонд “Венера-7” у 1970 році став першим апаратом, який успішно приземлився на іншій планеті та передав дані з поверхні. Попри те, що парашут розірвався при посадці, зонд працював 23 хвилини, передаючи інформацію про температуру поверхні.

“Венера-9” та “Венера-10” у 1975 році передали перші в історії фотографії поверхні іншої планети. А “Венера-13” та “Венера-14” у 1982 році записали перші звуки з іншого світу – ці записи збереглися досі.

Планета без супутника та магнітного поля

Венера – одна з двох планет Сонячної системи (разом із Меркурієм), які не мають власних супутників. Це дивує астрономів, адже планета за розміром та масою дуже схожа на Землю.

Не менш загадковою є відсутність магнітного поля при схожому з Землею внутрішньому складі. Натомість сонячний вітер створює “хвіст” планети, схожий на кометний, який за певних умов може “торкатися” Землі.

Майбутнє дослідження

Поверхня Венери

На висоті 50-70 кілометрів над поверхнею Венери температура та тиск стають цілком прийнятними для людини. Це породило ідеї про створення повітряних міст-дирижаблів, де земляни могли б жити у венуранській атмосфері.

NASA планує дві місії до Венери наприкінці 2020-х: DAVINCI+ та VERITAS. Ці зонди мають відповісти на ключові питання: чи були колись на планеті океани, які породи складають її поверхню та чи є активні вулкани зараз.

Венера залишається однією з найменш вивчених планет, хоча знаходиться так близько до нас. Можливо, саме ця близькість та недоступність роблять її такою захопливою для дослідників та романтиків, які дивляться на найяскравішу “зірку” нічного неба.

Рудий Тарас

Автор пише про науку та технології зрозуміло й захопливо. У текстах поєднує точність фактів із живим стилем, щоб складне ставало простим, а складне — цікавим. Захоплюється штучним інтелектом, космосом і тим, як наука змінює повсякденність. Вірить, що добрий текст може пробудити цікавість навіть у тих, хто вважав себе далеким від науки.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button