Марс — єдина з чотирьох кам’янистих планет Сонячної системи, яка має одразу два супутники. Але не чекайте нічого схожого на величний Місяць: Фобос і Деймос — це крихітні, химерної форми тіла, сповнені загадок. Чим більше ми їх вивчаємо, тим більше питань вони ставлять перед ученими.
Відкриття та імена
- Обидва супутники відкрив один учений за шість днів. Американський астроном Азаф Холл знайшов Деймос 12 серпня 1877 року, а Фобос — 18 серпня того ж року. За легендою, він уже збирався припинити пошуки, але дружина Анжеліна переконала його продовжувати. Наступної ночі — відкриття.
- Їхні імена означають «страх» і «жах». Фобос означає «паніку» або «страх», Деймос — «жах» або «тривогу». Це сини Ареса — грецького бога війни, якого римляни називали Марсом. Цілком відповідна компанія для планети, названої на честь бога війни.
- Йоганн Кеплер висловив припущення про два супутники Марса ще у XVII столітті — але не завдяки спостереженням, а завдяки математичній логіці. Якщо в Землі один супутник, а в Юпітера чотири, то між ними має бути планета з двома. Він виявився правий — чисто випадково.
Розміри та орбіти
- Фобос такий малий, що площа Фарерських островів більша за площу його поверхні. Діаметр супутника — лише 22 км, площа поверхні — близько 1 548 км². Деймос ще менший: 12–13 км у поперечнику й площа 495 км² — трохи більше, ніж невелика країна Андорра.
- Обидва супутники не мають достатньо маси, щоб набути кулястої форми. Через слабку гравітацію вони більше схожі на нерівні картоплини, ніж на звичні кулясті місяці.
- Фобос — рекордсмен за близькістю до своєї планети. Він обертається на висоті лише 9 377 км від поверхні Марса — це найближча орбіта серед усіх відомих супутників Сонячної системи.
- Фобос робить три повних оберти навколо Марса за одну марсіанську добу. Спостерігач на поверхні планети побачив би, як супутник перетинає небо всього за 4 години — і навіть вдень, бо він досить яскравий.
- Деймос настільки далеко й малий, що з поверхні Марса виглядає як яскрава зоря, подібна до Венери, яку видно із Землі. Він залишається над горизонтом безперервно близько 60 годин, рухаючись повільно зі сходу на захід.
- На Фобосі людина важила б у 1 721 раз менше, ніж на Землі — приблизно як тенісний м’яч. А на Деймосі — у 3 270 разів менше. Занадто різкий стрибок — і ви просто полетите у космос.
Поверхня та склад
- Головний кратер Фобоса займає більше половини його діаметра. Кратер Стікні має 10 км у поперечнику за середнього діаметра Фобоса 22 км. Учені вважають, що удар, який його утворив, ледь не розколов його на шматки.
- Температура на Фобосі може змінюватися на понад 100 градусів за кілька кроків. На освітленому боці — мінус 4°C, у тіні — мінус 112°C. Це дуже швидка втрата тепла, спричинена дрібним пилом на поверхні.
- Поверхня обох супутників більше нагадує пісок, ніж тверду породу. Вона вкрита реголітом — порошкоподібним матеріалом завтовшки до 100 метрів на Деймосі. Саме тому Деймос виглядає гладшим: пил заповнив більшість кратерів.
- Обидва супутники — одні з найтемніших об’єктів Сонячної системи. Вони погано відбивають світло й складаються переважно з вуглецевої породи та льоду — матеріалу, характерного для астероїдів типу C.
Походження: загадка, яку ще не розгадали
- Довго вважалося, що Фобос і Деймос — захоплені астероїди, однак є проблема: захоплені тіла зазвичай мають хаотичні орбіти, а ці два супутники обертаються майже по колових орбітах, майже точно в площині екватора Марса. Астрофізики називають такий збіг «майже магічним».
- У 2023 році арабська місія «Надія» (Hope) зробила несподіване відкриття: пролетівши на відстані 100 км від Деймоса, зонд виявив, що той схожий не на астероїд, а на шматок марсіанської породи — базальт без характерних для астероїдів органічних сполук і мінералів.
- Існує теорія про «третього брата»: можливо, колись у Марса був ще один більший супутник — кілька сотень кілометрів у діаметрі. Його гравітація сформувала орбіти Фобоса й Деймоса, а потім він упав на планету, утворивши гігантську западину в північній півкулі Марса — одну з найбільших у Сонячній системі.
Майбутнє супутників
- Фобос приречений: він повільно наближається до Марса зі швидкістю приблизно 1,8 м на рік. Через 10–50 мільйонів років гравітація розірве його на уламки, і навколо Марса утвориться кільце — як у Сатурна. Потім уламки поступово впадуть на поверхню планети.
- Деймос рухається у протилежному напрямку — він повільно віддаляється від Марса. Одного дня він вирветься з гравітаційних обіймів планети й полетить у відкритий космос назавжди.
- Японська місія MMX планує привезти зразки Фобоса на Землю до 2029 року. Це буде перший зразок матеріалу з іншого супутника в історії. Оскільки Фобос протягом мільярдів років збирав уламки від метеоритних ударів по Марсу, капсула і може містити справжні марсіанські породи — ще до того, як NASA доставить свої зразки.
Фобос і Деймос — не найефектніші об’єкти Сонячної системи. Але саме в їхній дивакуватості й криється чарівність: два кам’яних «картопляних» супутники, які й досі дивують учених — і обіцяють відповіді на запитання про саму природу Марса.
